Виктория Романова | Была в сети 16 Апреля 2024 в 01:17:29 с Android |
Основная информация Дата рождения: 12 Октября Пол: Женский Языки: Русский Контакты Город: Calgary VK: id12349083 | Образование Место учёбы: ЦДО «Сумской институт» МАУП Факультет: Юридический Форма обучения: Очное отделение Статус: Выпускница (бакалавр) Год окончания: 2008 Школа № 18 1991-1999 класс "г" Школа вечерняя: Вечерняя школа № 1 1999-2002 |
Жизненная позиция Полит. предпочтения: умеренные Мировоззрение: ۩۞۩ ˜”*°•.Бог есть. Бог один.•°*”˜۩۞۩ Главное в людях: ум и креативность Главное в жизни: саморазвитие Отн. к курению: компромиссное Отн. к алкоголю: негативное | Личные интересы Деятельность: Шукаю те, чого немає, шоб доказать, що його не існує.. Интересы: Створюю шедеври з ниток... Катаю вірші. Любимые фильмы: Лиля 4ever, Игла, Реквием по мечте Любимые телешоу: Яке там телешоу....тут життя одне суцільне...ТЕЛЕШОУ. Любимые книги: М.Уєльбек "Платформа", Л.Дереш "Культ", "Поклоніння ящірці", "Трохи пітьми", С Жадан, Анхель де Куатьє "В поисках скрижалей"(7 книг).....ну ще багато чого. Любимые игры: Як прислухатися до стверджень оточуючих...то моє життя і є суцільна гра...мене вобше не існує....я вигадка хворої на голову людини.. О себе: Моє життя не викликає загального схвалення - кажуть: в сіданці шило, в голові - запалення. Коли мислю - обов"язково знайомлюся з основою, коли говорю - то не язиком, а мовою. Маю безліч знайомих, а друга - жодного, вино - ліпший товариш, цигарка - найкраща подруга. Собі створила принципи, обмежила себе рамками, маю кохання, яке загине під уламками. Ночами - плачу та мрію, вдень - не вірю нікому. І завжди ставлю крапку там, де можна поставити кому...Йдучи на побачення, тримаю серце зав"язаним. Найважливіше слово завжди лишається несказаним. Зустрічати - не треба, проводжати - не можна! Не пруся за масами, не женуся за модою, живлю себе образами, тішу себе свободою. Хто хоче стати мені другом повинен бути готовим латати рани душі відвертим, лагідним словом. Та кожного, хто до мене в притул наближається, я панічно боюся, я відверто лякаюся. Моє життя - наче вічно незарахована сесія, мій нормальний життєвий стан - глибока депресія. І кожному претенденту я готова кричати : ЛЮДИ! НЕ ЛІЗЬТЕ В ДУШУ, ШОБ ТАМ ГАДИТИ І ПЛЮВАТИ!... Іду через чорний тунель, нічого не бачу, нічого не відчуваю... посеред темряви змінюється бачення життя, змінюються вдічуття страху, за мною поїзд, я його відчуваю я чую його звук, та я не втечу, я не відійду, я скоро помру, я до серця принисну його, лезо ножа, завдяки якому вийде душа, та не змінить щось моя сльоза. Для чого життя, воно як сміття, секунди сповіді, не змінять вирок на суді, черга іде, підійшла і моя, що сказати є? - нема, настала темна смуга, для цього ненадійного життя. Не вірю брехні, що пишуть в книжках, не вірю картинам, що бачу в очах, я залишилася одна, і не дипресія це, відгуком самотності це можна назвати, відчаю та розчарування, коли тебе посилають, всі ті, перед ким ти склонився, ті, в кому тече твоя кров... забудь, забудь усе, забудь мене, слів мені не стає, щоб продовжити далі, емоцій багато, та всі ростуть в мені. Заплакати в чотирьох стінах, почути своє ехо, почути себе, більш нічого, більш нікого.......... Любимые цитаты: |
1380
Подписчиков
512
Подписок