Тоня Мельник

БАЛЯДА ПРО ВІДРО Я — цинкова форма. А зміст в мені — вишні, Терново-огненні запилені кулі, Що зорі багряні пили на узвишші І зірвані, п’яні лежать, як поснулі. Я — цинкова форма. А зміст в мені — груші, Суперниці сонця, стітильники саду, З республіки соків заблукані душі, Підібрані в пелени в ніч грушепаду. Я — зрізаний конус. А зміст мій до скону Все незалежне, що вплине у мене: Дині-дубівки чи промені хрону, Чи гички хрумтливої тіло зелене. Я — цинкова форма. А зміст не від мене. Підвладне я часу, підвладне потребам. Коли ж я порожнє в бутті цілоденнім, Тоді я по вінця насипане небом. (Новорічна казка) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому — шапку смушеву, кому — люльку дешеву, Кому — модерні кастети, кому — фотонні ракети, Кому — солі до бараболі, кому — три снопи вітру в полі, Кому — пушок на рило, а дядькові Кирилові — крила. Був день як день, і раптом — непорядок, Куфайку з-під лопаток як ножем прошило. Пробивши вату, заряхтіли радо, На сонці закипіли сині крила. Голодні небом, випростались туго, Ковтали з неба синє мерехтіння, А в дядька в серпі — туга, А в дядька в серці — тіні. (Кому — долю багряну, кому — сонце з туману, Кому — перса дівочі, кому — смерть серед ночі, Щоб тебе доля побила, а Кирилові, прости Господи,— крила). Жінка голосила: «Люди як люди. їм доля маслом губи змастила. Кому — валянки, кому — мед од простуди, Кому — жом у господу, а цьому гаспиду, прости Господи,— крила?!» Так Кирило до тями брів, І, щоб мати якусь свободу, Сокиру бруском задобрив, І крила обтяв об колоду. Та коли захлинались сичі, Насміхалися зорі з Кирила, І, пробивши сорочку вночі, Знов кипіли пружинисті крила. Так Кирило з сокирою жив, На крилах навіть розжився — Крилами хату вшив, Крилами обгородився. А ті крила розкрали поети, Щоб їх муза була небезкрила, На ті крила молились естети, І снилося небо порубаним крилам. (Кому — нові ворота, кому — ширшого рота, Кому — сонце в кишеню, кому — дулю дешеву, Щоб тебе доля побила, а Кирилові — не пощастить же отак чоловікові! — крила.)